ІНТЕРВ'Ю: досвід діяльності у програмах ЄС.

10/03/2023
news_experience

Напрямок

Горизонт Європа

Міністерство освіти і науки України
започатковує
серію інтерв'ю з експертами
для обговорення актуальних аспектів
міжнародного наукового та науково-технічного співробітництва
щодо участі у міжнародних наукових програмах; проведення спільних наукових досліджень, технічних і технологічних розробок на основі кооперації, за спільними координаційними угодами, з міжнародними колективами спеціалістів, міжнародними інститутами та спільними підприємствами; використання права власності на науковий та науково-технічний результат.

В рамках інтерв'ю експерти нададуть відповіді на затребувані питання від аудиторії українських вчених, які прагнуть долучитись до проєктів міжнародних наукових програм, зокрема рамкових програм Європейського Союзу з досліджень та інновацій.


Для проведення першого інтерв'ю запрошено

ІВАНА ІВАНОВИЧА КУЛЬЧИЦЬКОГО, президента Громадської організації «Агенція Європейських Інновацій» (ГО АЄІ).

Матеріали підготовлено в рамках його діяльності як експерта проєкту “Підвищення поінформованості українських організацій про можливості участі у дослідницьких та інноваційних програмах ЄС”, що виконується ГО АЄІ та фінансується Європейським Союзом (ЄС) та Міжнародним Фондом «Відродження» в межах грантового компонентупроєкту EU4USociety.


Який у Вас досвід роботи у програмах ЄС?

Ми почали брати участь у Рамкових програмах ЄС з 2002 року, зокрема з організації візиту української делегації до Польщі з метою участі у стартовій конференції 6-ої Рамкової програми (FP6). А далі уже з 2004 року ми стали партнерами у двох проєктах цієї програми, також у нас були три проєкти у FP7, три проєкти у програмі ЄС Горизонт 2020 (8-ої Рамкової програми з досліджень та інновацій, FP8).

Вкажіть в яких програмах ЄС, відмінних від Рамкових, Ви приймали участь?

Окрім Рамкових програм ЄС, ми також брали участь у Програмі транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013, виконуємо проєкт за підтримки Вишеградського фонду, а також у нас є досвід реалізації більше 10 проєктів за підтримки програми «Допомога Польщі для розвитку».

Приклад якого, реалізованого Вами, проєкту Ви могли б навести.

Я б пропонував звернути увагу на проєкт COMPACT програми ЄС Горизонт 2020.

Хто виступав координатором проєкту?

National University of Ireland Galway (Ірландський національний університет).

Хто виступав співкоординаторами?

Таке поняття як «співкоординатор» зазвичай не використовують у Рамкових програмах ЄС, а також і у інших програмах, наприклад, транскордонних.

Є координатор (варіанти термінів: coordinator, lead partner) і є партнери, які мають статус бенефіціарів проєкту (тобто отримують фінансування), є партнери без фінансування (останніх переважно називають асоційованими партнерами).

Яка тривалість (термін реалізації) відповідного проєкту?

Планова тривалість: 1 Жовтень 2017 – 30 Вересень 2020, однак, враховуючи COVID-19 та інші обставини, проєкт було продовжено до 30 грудня 2020 року.

Кошторис проєкту

Тут точніша назва - бюджет проєкту, оскільки термін «кошторис» все-таки має асоціації з більш детальним пояснення витрат.

Загальний бюджет проєкту складав 999 562,50 євро (інформація про проєкт за посиланням: https://cordis.europa.eu/project/id/762128).

Як розподіляються кошти серед партнерів на темі програми ЄС? 

Тут відсутній пропорційний підхід, враховуються затрати праці у кількості людино-місяців і ця кількість множиться на рівень оплати в конкретній організації. І тут, оскільки середній рівень оплати в країнах ЄС є суттєво вищим, то і при тотожних витратах робочого часу, бюджет партнера з країни ЄС буде вищим.

Інші витрати, наприклад на поїздки, матеріали, проведення заходів та інше, що необхідно для проєкту, також є частиною бюджету проєкту і для цих витрат потрібно надати додаткове пояснення, якщо вони перевищують 15% від суми на оплату праці.

Як з’явилася ідея проєкту?

Ідея проєкту відповідала умовам конкурсу, нас запросив до консорціуму один з партнерів, який власне і запропонував базову концепцію проєктної заявки та почав формувати консоціум.

Які основні результати проєкту варто виділити?

Проєкт відповідав потребам політики ЄС у сфері нових медіа, і надав пропозиції до регуляторних аспектів у сфері нових медіа, стандартизації вимог до провайдерів Інтернет послуг. Важливим результатом також стали рекомендації щодо судової практики у сфері нових медіа, які публікують матеріали в Інтернет.
Для України зазначені результати важливі в першу чергу в процесі адаптації законодавства про медіа до європейської практики в контексті євроінтеграції, а саме врахуванні європейських вимог у новому Законі України «Про медіа», набрання чинності якого, відбудеться 31.03.2023.

Чи виправдалися Ваші очікування?

Переважно так, хоча реалізація проєкту була досить складною через велику кількість партнерів, які представляли різні сектори досліджень та бізнесу.

Як популяризуєте їх?

При реалізації кожного проєкту в Рамкових програмах ЄС є вимога діяти згідно спеціального плану поширення та використання результатів. Базові схеми поширення інформації про проєкт, його заходи та результати описуються ще на етапі подання проєктної заявки, а далі це деталізується і виконується уже в процесі виконання проєкту.

Зазвичай відповідна інформація поширюється через вебсайт проєкту, сайти партнерів, соціальні мережі, цільові заходи та публікації.

Для себе ми завдяки даному проєкту відкрили нову сферу діяльності, яку зараз моніторимо і цікавимось новинками та діяльністю інших організацій. Адже саме цей проєкт був також направлений на застосування регуляторних заходів проти поширення дезінформації та фейків, що є важливим у гібридній війні.

Опубліковано

Матеріали інтерв’ю підготовлено: Анна Вікторівна ГАКМАН, професор, координатор Офісу підтримки вченого.

Поділитись новиною

Новини НКП